префікс

I пр`ефікс

-а, ч.

1) лінгв. Значуща частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.

2) У системах обробки даних: а) початкова частина імені, яка вказує на належність до певної програми; б) вміст спеціального регістра, який використовується в процесі автоматичного перетворення дійсних адрес в абсолютні.

••

Пре́фікс бло́ка — необов'язкове інформаційне поле змінної довжини, яке розташовується перед блоком та містить довжину блока.

Пре́фікс і́мені фа́йла — в ієрархічній файловій системі – частина імені файла, яка визначає повне ім'я каталогу, в якому він розташований.

II преф`ікс

-а, ч., фін.

1) Дострокова виплата за векселем.

2) у знач. прикм., невідм. Здійснений, проведений раніше призначеного терміну. Виплата префікс.